Застосування

Класичне легке заповнення віконець у хардангері, причому давнє: його знаходять і на зразках білої вишивки. Воно добре розбиває поле простих вирізаних квадратів.

Крок за кроком

Віконце вже вирізане, навколо нього стоять чотири Kloster-блоки (тут вони намальовані значно більшими, ніж насправді, щоб було видно хід нитки). Заповнення роблять тоншою ниткою, ніж блоки.
Закріпіть нитку під верхнім блоком і виведіть голку на краю віконця, біля його середнього стібка. Рухаючись за годинниковою стрілкою, проведіть голку під середнім стібком правого блока, ззовні до віконця, так щоб нитка лягла під вістрям. Потягніть обережно: утвориться м’яка петля. Вона має лишатися вільною.
Від цієї петлі так само перейдіть до нижнього блока, потім до лівого. Усі три сторони мають бути однакові; орієнтуйтеся на маленький квадратний отвір між ними.
На четвертій стороні вічко має замкнутися. Проведіть голку під першою стороною, біля її початку, і введіть голку у верхній блок. Четвертий кут тепер зчеплений із першим, а нитку закріпіть під блоком.

Маленький відкритий квадрат, поставлений ромбом у віконці. Коли довкола стовпчики, а не блоки, такі самі петлі проходять через середину кожного стовпчика, і вічко роблять під час плетіння останньої сторони.

Поради й типові помилки

Петлі затягнуті в струну: вічко закривається й тягне блоки всередину. Сторони мають ледь-ледь провисати.
Наприкінці нитка не пройшла під першою стороною: тоді у вічка три добрі кути, а четвертий вільний.
Голка йде в тканину, а не під стібок блока. Це видно з лиця, а ще можна зачепити обрізаний кінець.
Його виконують по основі: спершу прокладіть основу, і прокладіть її рівно.
Тримайте рівний натяг: цей стібок видає кожну зміну в тому, як сильно ви тягнете нитку.